Глибина
Ти краще мовчи, бо Я більше не можу
Бо зорі вночі вже страшаться тебе
Світанку тремтіння бодай допоможе
Коли глибина до себе пригорне
Та хай не лякає їх морока подих
Бо сяйво і в темряві можна знайти
І втриматись можна на зламаних сходах
Як шлях до світання в собі віднайти
Мій шепіт лякає і нищить невічне
Твій подих займається полум’ям білим
Та той, хто наділений зором двобічним
Уже не злякається бути сміливим
А той, хто жадає Зорею злетіти
Повинен у темряві повній палати
Він сяяти має, як ті оксамити
Щоб інших до світла в пітьмі повертати
Лише Ми Двоє бачили Людину
Вони ж один до одного сліпі
І ми удвох цю істину зростили
Високе вироста із Глибини
(22.11.07)
Теги: творчество форумчан
Какие стихи,
но я ничего почти не понял, из за того что они написаны на вашем родном языке, 
Перевести прозу - это одно. А стихотворения в переводе, увы, мало привлекательны 
Дійсно, зрозуміти не так вже і легко, але це добре бо звучить не попсово. А "Глибину" взагалі треба на музику покласти, може скрипка або сопілка, ну щось високе, але точно не піаніно...